Для зв’язного графа G(VE), де V − множина вершин, а E − множина ребер, функція grCoCycleBasis знаходить усі незалежні коцикли (фундаментальну множину розрізів, або базис у комбінаторному просторі розрізів). Синтаксис виклику:

CoCycles = grCoCycleBasis(E) − для графа E знаходить усі незалежні коцикли (розрізи) CoCycles.

Вхідний параметр E(m,2) − список ребер графа. Перший та другий елементи кожного рядка − це номери вершин відповідного ребра (у будь-якому порядку); m − кількість ребер.

Вихідний параметр CoCycles(m,n-1) − булів масив з номерами ребер, включених у коцикл. Тут n − кількість вершин, n-1 − кількість незалежних коциклів (розрізів). У кожному стовпці масива CoCycles істинними (одиничними) є елементи, номери яких − це номери ребер, включених у цей коцикл.

Приклад звернення (зкопіюйте цей фрагмент у командне вікно або редактор MATLAB):

clear all % очистили пам’ять
clc % очистили екран
close all % закрили вікна всіх фігур
V = [0 0;1 1;1 0;1 -1;2 1;2 0;2 -1;3 1;3 0;3 -1;4 0]; % координати вершин
E = [1 2;1 3;1 4;2 3;3 4;2 5;2 6;3 6;3 7;4 7;5 6;6 7;...
     5 8;6 8;6 9;7 9;7 10;8 9;9 10;8 11;9 11;10 11]; % список ребер графа
E = [E [1:size(E,1)]']; % додали стовпчик з номерами ребер
grPlot(V,E,'g','','%d'); % малюємо граф
set(get(gcf,'CurrentAxes'),'FontSize',14); % встановили шрифт
title('\bfGraph')
CoCycles = grCoCycleBasis(E); % знаходимо незалежні коцикли (розрізи)
for k1=1:size(CoCycles,2),
  grPlot(V,E(find(~CoCycles(:,k1)),:),'g','','%d'); % черговий коцикл
  set(get(gcf,'CurrentAxes'),'FontSize',14); % встановили шрифт
  title(['\bfCocycle N' num2str(k1)]);
end